Читати перипетії вчорашнього дня...

Наступного ранку ми зайшли на місцевий базар за продуктами. Вирішили купити на обід: молоду картоплю, свіжі помідори, салати, свіже рибне філе (дуже смачне), а на десерт: полуницю, черешні та виноград. Все це ми придбали за доступними цінами, а головне отримали якість, чого не дочекаєшся від наших українських продуктів саме в цей період.

Після обіду вирішили зробити прогулянку на екскурсійному трамваї, який прямував із центру міста до Зеленої лагуни (назва дуже заманлива), нам туди. Вартість поїздки в одному напрямку 15 кун.

Весь маршрут тривав вздовж моря, по сосновому лісі, їхали ми дуже довго, навіть, пару раз зійшли раніше ніж потрібно, то добрі водії посміхаючись казали, що це ще не наша зупинка. І знову ми їхали-їхали. Краєвиди відкривались неперевершені: сосни, море, багато інших лагун (але нам до Зеленої), спів пташок і так всю дорогу. Лише одна ділянка дороги була з виглядом на оливковий сад. Дерева були доглянутими та молодими. Також проїздили досить багато готелів та апартаментів на любий смак та гаманець.

Ось, і вона, нарешті — Зелена Лагуна. І справді зелена! Море таке чисте-чисте. Думали пірнати з маскою, але вода така не тепла, що довго не поплаваєш. Після купання в морі відчуваєш себе підбадьореною. Дуже гарний готель знаходиться на території Зеленої Лагуни. Поплавали, прогулялись навколо та вирішили пора повертатись назад, до наших трохи скромніших апартаментів.